Точка зору

Книга, яка вчить жити по правді

Працюючи на посаді, на яку мене делегував народ, спостерігаю ( причому, не лише у кабінетах багатьох чиновників та в сесійній залі Верховної Ради України, а й у найвіддаленіших селах Чернігівщини) моральну деградацію людей, які називають себе Українцями. Постійно думаю над тим, як можна спинити цю руйнацію культури у найширшому розумінні цього слова і, на міру моїх можливостей, практично сприяю підтримці паростків здорового, морального способу життя в моїй Державі.

Допомагаю дитячим закладам, школам, бібліотекам, будинкам культури, творчій молоді. Буквально днями ми підвели підсумки і нагородили преміями і грамотами школярів–переможців започаткованого мною конкурсу «Нинішнє і майбутнє українського села очима молоді» та їх вчителів.

Під час цієї урочистої імпрези особливо зворушливою для мене була радісна реакція педагогів та їх вихованців на книгу священика Едварда Станєка «Наші ВАДИ і наші ЧЕСНОТИ», примірники якої я подарував нагородженим. Учні, вчителі, їх батьки тут таки у залі почали читати новинку і дякувати за цей приємний сюрприз.

Ми з моєю дружиною «накинулися» на цей незвичайний зразок повчально–лікувальної літератури, коли він ще верстався. Неможливо було спокійно читати, щоб не перерватися на коментарі, на дискусію, обмін думками, на цікаві паралелі й аналогії з конкретними ситуаціями, що ми їх бачимо на кожному кроці в нашому суспільстві.

І ще тоді одностайно вирішили видати і подарувати цей твір українським читачам, а перед усім –– шкільним бібліотекам, зокрема сільським на території виборчого округу, яким я повинен опікуватися, як депутат фракції БЮТ.

Книгу також отримали багато бібліотек столиці, зокрема й шкільних.

Зрозуміло, що тираж 3000 примірників –– це крапля в морі для видання, яке має бути у кожній родині, у кожного школяра. Благодійність –– благодійністю, але з такого важливого питання, як моральне виховання, повинна й держава сказати своє вагоме слово.

Враховуючи особливе значення цього видання для виховання всіх членів суспільства, а особливо молоді, я звернувся до міністра освіти і науки України з листом, в якому запропонував розглянути можливість використання цієї книги, як посібника в навчально–виховному процесі. До речі, підзаголовок цього видання чітко визначає його зміст і призначення –– «Книга про культуру моралі».

Тихо і спокійно, без жодної реклами з’явившись у перші дні 2008 року, книга вже стала предметом цікавих бесід на Радіо «Культура», на обласному й столичному Радіо, отримала схвальну рецензію на сторінках тижневика «Слово Просвіти». Невелика кількість екземплярів, що їх було запропоновано в книгарнях «Наукова Думка» та «Сяйво», були одразу розкуплені.

Мене особисто тішить це зростання зацікавленості до серйозної літератури, предметом розгляду якої є не насилля і не примітивні вигадки, а де автор, замість розважати читача, ставить йому завдання у вигляді пропозицій розсудливого мислення та раціональних альтернатив поведінки.

Щоправда, зробивши добру справу, не обійшлося без крапель дьогтю. Вже зателефонували мені дві особи, ображені тим, що видав книжку польського ксьондза, замість того, щоб підтримати власного творчого виробника.