Самоврядування за місцем проживання

Заклик І. Франка «Громадою обух сталить і добре вигострить сокиру» нині став надзвичайно актуальним, позаяк в Україні формується Громадянське Суспільство. Тоді як влада, з її «хиренною волею», не дуже здатна до роботи в інтересах суспільства.

Влада, як бачимо, якщо й робить щось потрібне (не для себе, а в національних інтересах), то лише під тиском громадян, та й то із запізненням на кілька кварталів або навіть років. Зокрема це стосується Конституції України, а особливо – місцевого самоврядування.

Отож, щоб громадяни мали чітке уявлення про справжній порядок в організації життя на місцях, пропонуємо відповідний фрагмент Конституції Громадянського Суспільства (Проект за громадською ініціативою. Вид-во «Фенікс», К. 2015).

Стаття 85. Формування і розвиток громадянського суспільства в Українській Республіці має відбуватися передовсім на рівні конкретних інтересів громадян шляхом створення умов і можливостей для виявлення ініціативи і задоволення потреб громадян в різних формах самодіяльності, зокрема у сфері самоуправління та самоконтролю.

85.1. Найвищим дорадчим органом громади на рівні міста районного підпорядкування, селища, села має бути Народне віче (Майдан), на яке, в необхідних випадках, авторитетні громадські організації можуть скликати всіх бажаючих.

Місцева управа (міста районного підпорядкування, селища, села) повинна брати участь у Народному віче (Майдані), приймати його пропозиції і вимоги для врахування у поточній і перспективній діяльності.

85.2. Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування на рівні міста районної приналежності, селища, села є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, інтелектуальні і природні ресурси, що є у власності та можливостях розпорядження територіальних громад сіл, селищ, міст районної приналежності, а також об’єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні Ради району.

85.3. Держава повинна передусім стимулювати розвиток підприємництва та інших позитивних ініціатив на місцевому рівні, а також допомагати у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримувати місцеве самоврядування. Зокрема держава повинна компенсувати витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади.

Стаття 86. Кожен мешканець міста районної приналежності, селища, села має право брати участь в управліні справами на місцевому рівні, зокрема в процесі виборів і референдумів на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування, а також через своїх Представників та/або особистої участі в діяльності Місцевих управ, їх органів та громадських організацій.

86.1. Мешканці міст районного підпорядкування, селищ, сіл шляхом таємного голосування обирають терміном на чотири роки своїх Представників до Місцевих управ, відповідно, — міст районного підпорядкування, селищ, сіл.

86.2. Кожен Представник громади, обраний до відповідної Місцевої управи, перед отриманням мандата з відповідними повноваженнями, на загальному зібранні виборців даного самоврядного осередку складає Присягу такого змісту:

«Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати обов’язки в ім’я Української Нації, стояти на сторожі суверенітету та інтересів Української Держави, робити все необхідне для блага Вітчизни, нашої самоврядної громади і добра громадян, дотримуватись Конституції Громадянського Суспільства та інших законів Української Республіки».

Наприкінці Присяги можна додати речення: «Боже, допоможи мені!»

Відмова від складання Присяги рівнозначна відреченню від мандата Представника громади.

86.3. Представники, котрі отримали мандати, на своєму першому засіданні, у присутності як мінімум, 90% статутного складу новообраної Місцевої управи, таємним голосуванням абсолютною більшістю голосів, обирають зі свого складу Голову відповідної Місцевої управи, одного або двох його Заступників, а також ухвалюють персональний склад та виконавчу структуру Місцевої управи.

Кількісний, професійний і персональний склад кожної новообраної Місцевої управи (штатний розклад) має визначати сама Місцева управа на підставі Типового штатного розкладу Місцевої управи, затвердженого Міністром у справах адміністрації і самоврядування Української Республіки.

До затведження нового персонального складу Місцевої управи її обов’язки виконують працівники попереднього складу Місцевої управи.

86.4. Відкликання будь-якого Представника, Голови Місцевої управи, його Заступників здійснюється на аргументовану вимогу мешканців відповідно до ст.5.4 цієї Конституції і має бути підтримане щонайменше 1/2 статутного складу Місцевої управи.

86.5. Самоврядним конролюючим органом на місцевому рівні (у місті районного підпорядкування, селищі, селі) має бути Громадська ревізійна комісія, склад якої визначається на першому засіданні Місцевої управи.

При цьому, третину персонального складу Громадської ревізійної комісії мають становити Представники, обрані до складу Місцевої управи, а дві третіх — громадські активісти, відомі, авторитетні, шановані особи у даному населеному пункті. Громадська ревізійна комісія контролює діяльність Місцевої управи та її органів, складає звіт про свою діяльність та виносить його на розгляд місцевої громади.

Стаття 87. Самоврядні громади в особі їх Місцевих управ на рівні міст районного підпорядкування, селищ, сіл є фундаментом громадянського суспільства і основною сферою самореалізайції громадян Української Республіки.

87.1. Громадяни-виборці покладають на Місцеву управу виконання таких повноважень і функцій:

1) організовувати поточну діяльність самоврядної громади, проводити засідання та інші організаційні заходи з метою обговорення і вирішення нагальних місцевих проблем і перспектив розвитку даного населеного пункту;

2) розробляти, вдосконалювати і передавати для ухвалення на засіданні Районної Ради місцеві правові норми, спрямовані на покращення умов і організації життя, зокрема у сфері освіти, виховання і морального клімату;

3) постійно дбати про раціональне використання всіх людських, природних і матеріальних ресурсів на території повноважень Місцевої управи, зокрема:

— створювати сприятливі умови для розвитку трудової самодіяльності мешканців та всіляко підтримувати підприємницькі ініціативи;

— розглядати майнові й земельні справи з позицій інтересів і потреб місцевої громади, приймати ухвали з цих справ із врахуванням перспективи;

— дбати про отримання та раціональне використаня позик і кредитів;

— залучати інвесторів для діяльності на території даного населеного пункту;

— стимулювати творчу активність мешканців (зокрема молоді) у напрямку висування нових ідей і пропозицій, спрямованих на вирішення перспективних завдань розвитку даного населеного пункту;

— проводити рекламно-презентаційні кампанії з метою популяризації і привабливості території населеного пункту для проведення культурно-освітніх, туристично-пізнавальних, спортивних, оздоровчих та інших заходів;

4) збільшувати фінансове забезпечення діяльності даного самоврядного територіального осередку, його бюджет, зокрема:

4.1) залучати кошти міжнародних організацій, вітчизняних спонсорів, ґранти крайового і міжнародного рівня для вирішення місцевих проблем, зокрема на будівництво об’єктів освіти, культури, створення місць відпочинку, стадіонів, дитячих і спортивних мавйданчиків, рекреаційних зон тощо;

4.2) проводити раціональну податкову політику з врахуванням:

— податку на нерухомість (будинків, будівель, землі);

— податку на транспортні засоби, зокрема на вантажні автомобілі вантажопідйомністю понад 2 тонни, тягачі сідельні, причепи вантажопідйомністю понад 5 тонн (за винятком тих, що використовуються платниками сільськогосподарського податку на сільськогосподарські цілі), автобуси;

— податку за утримання собак (покладається на фізичних осіб, які мають собак);

— сплати торгівельного збору;

— місцевого збору (поширюється на фізичних осіб, що тимчасово перебувають на даній території з метою відпочинку, лікування або туризму у місцевостях, що мають корисні кліматичні властивості, чудові краєвиди, а також умови, котрі уможливлюють перебування цих осіб із вказаною метою — за кожний день перебування в таких місцевостях);

— адміністративного збору;

4.3) визначати засади встановлення і стягування податків, термінів сплати і розміру ставок зборів, запровадження пільг і звільнень від місцевих зборів;

4.4) встановлювати штрафи за адміністративні правопорушення;

4.5.) встановлювати штрафи за заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу;

4.6) бути у постійному пошуку додаткових джерел фінансування;

4.7)     стимулювати залучення благодійних і спонсорських коштів;

5) приділяти особливу увагу вдосконаленню і розвитку сфери освіти, охорони здоров’я, виховання, екології, захисту природного середовища і створенню сприятливих умов для безпечного і ефективного використання ресурсів:

5.1) розробляти пропозиції спрямовані на удосконалення діючих законів, зокрема місцевих правових норм, зазначених у ст.82 цієї Конституції;

5.2) організовувати виконання робіт, пов’язаних з дотриманням чистоти і порядку в населеному пункті, зокрема, утворюючи для цього відповідні організаційні одиниці;

5.3) організовувати будівництво, утримання і експлуатацію власних (або спільних з іншими населеними пунктами) звалищ комунальних відходів і об’єктів для використання (утилізації) або знешкодження цих відходів;

5.4) запобігати засмічуванню вулиць, майданів і відкритих територій шляхом:

— ліквідації локальних випадків і місць звалювання відходів у місцях не призначених для цього та протидії такому звалюванню;

— будівництва і утримання громадських туалетів, встановлення вуличних урн для відходів в місцях інтенсивного руху перехожих;

— організації збирання комунальних відходів з рухомого устаткування;

5.5) визначати вимоги до осіб, які утримують домашніх тварин, стосовно безпеки і забезпечення чистоти у громадських місцях та підтримувати ініціативи спрямовані на благодійне опікування бездомними тваринами;

5.6) створювати умови для селективного збирання, сортування і складування вторинної сировини та відходів, придатних для використання, співробітничати з організаційними одиницями та особами, які спричиняються до збирання і утилізації такого роду відходів;

5.7) співробітничати з відповідними органами Виконавчої управи району щодо організації переробки небезпечних компонентів, видалених з комунальних відходів; забезпечувати будівництво, утримання і експлуатацію (власних або спільних з іншими населеними пунктами) місць захоронення цих компонентів;

5.8) здійснювати інші заходи спрямовані на оздоровлення природного навколишнього середовища;

6) організовувати місцеві загони добровольців для участі у ліквідації наслідків стихійних лих, гасінні пожеж, участі у протиповеневих заходах та інших подібних випадках, коли громадяни потребують колективної допомоги;

7) створювати та використовувати місцеві засоби масової інформації з метою обговорення і вирішення проблем місцевої громади;

8) опікуватися діяльністю громадських організацій, особливо — благодійних;

9) приділяти особливу увагу вирішенню соціальних питань;

10)      ухвалювати звіти про діяльність Місцевої управи, виносити їх на обговорення місцевої громади та надсилати їх до Виконавчої управи району.

87.2. Винятковою прерогативою самоврядних громадських осередків (в особі їх Місцевих управ) є особливе право на фінансове стимулювання місцевих ініціатив, зокрема у сфері підприємництва.

З цією метою, на термін до двох років од початку діяльності (реєстрації) підприємств і підприємців, зареєстрованих і діючих на території даного населеного пункту, зазначеним юридичним та/або фізичним особам може бути дозволено сплачувати до державного бюджету лише 50% від суми всіх визначених законом податків.

Отож інші 50% суми повинно залишати на місцевому рівні і розподіляти в такий пропорції: 35% — залишати відповідному підприємству (підприємцю) на зміцнення його діяльності у період становлення, 15% — переказувати на рахунок Місцевої управи у спеціальний Фонд розвитку і підтримки підприємницьких ініціатив.

Надані пільги для стимулювання місцевих ініціатив зобов’язують відповідних юридичних та/або фізичних осіб упродовж терміну дії пільг досягти показників діяльності, зазначених у бізнес-планах вказаних юридичних та/або фізичних осіб.

У деяких випадках Місцева управа може встановлювати для підприємців пільги з виплати місцевих податків або повністю звільняти їх від таких виплат на визначений термін.

87.3. Територіальні громади міст районної приналежності, селищ і сіл можуть об’єднувати на договірних засадах об’єкти комунальної власності, а також кошти бюджетів для проведення спільних заходів, виконання спільних проектів та/або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, організацій і установ, створювати для цього відповідні органи і служби.

Стаття 88. Під час окремої виборчої кампанії, мешканці кожного міста районної приналежності, селища, села обирають Шерифа відповідного населеного пункту або, за розпорядженням Префекта поліції району, — Шерифа кількох населених пунктів.

88.1. Всі кандидатури, які місцева громада та/або Префектура поліції району висуває на посаду Шерифа даного населеного пункту (пунктів), повинні мати юридичну освіту і мають бути підтримані схвальним рішенням Префекта поліції району не пізніше ніж за місяць до дня виборів.

88.2. Шериф даного населеного пункту (пунктів) входить до особового складу поліції району і працює під службовим керівництвом, опікою і підтримкою Префекта поліції району.

В разі необхідності (розташуванні населеного пункта або кількох населених пунктів на значній території, великій чисельності населення, несприятливій ситуації у сфері громадського порядку тощо), Префект поліції району повинен приділити Шерифу відповідну кількість помічників.

Префектура поліції району повинна забезпечити Шерифа офіційною формою і необхідними атрибутами, службовою зброєю, автомобілем, апаратурою, засобами зв’язку, відповідним спеціальним устаткуванням робочого місця і службового приміщення.

88.3. У межах своїх повноважень Шериф повинен виконувати такі функції:

— організувати у даному населеному пункті (пунктах) дієву систему профілактики правопорушень, зокрема з залученням місцевих активісиів, керівників навчальних закладів, закладів культури і охоронних структур;

— брати участь у засіданнях Місцевої управи та у всіх громадських заходах, організованих на території даного населеного пункту (пунктів);

— проводити роз’яснювальну роботу (зокрема на зібраннях колективів підприємств і організацій) з питань дотримання правопорядку;

— здійснювати превентивний контроль за діяльністю закладів і поведінкою осіб, котрі мали проблеми з дотриманням закону;

— своєчасно реагувати на сигнали громадян про порушення громадського порядку;

— невідкладно інформувати Голову Місцевої управи та Префекта поліції району про всі випадки правопорушень у даному населеному пункті;

— розробляти і виносити на розгляд Місцевої управи та Префекта поліції району пропозиції, спрямовані на покращення правопорядку і громадської безпеки;

— на громадських засадах залучати до правоохоронної діяльності тих громадян-добровольців, котрі мають відповідні моральні і фізичні дані, рекомендувати достойніших з них до навчальних закладів Служби захисту конституційних прав громадян;

— допомагати працівникам Префектури району (а в необхідних випадках — працівникам Префектури воєводства та/або Департаменту оперативно-пошукової роботи) у розслідуванні злочинів, вчинених на території даного населеного пункту (пунктів);

— вести облік звернень громадян і правопорушень на території даного населеного пункту (пунктів);

— готувати щорічні звіти про ситуацію у сфері громадського порядку та про власну діяльність у цій сфері.

88.4. Для здійснення наданих повноважень, Місцева управа повинна забезпечити Шерифа житлом і відповідним службовим приміщенням, а також може звільнити Шерифа від сплати комунальних платежів.

88.5. Заробітна плата Шерифа складається з встановленої законом службової платні згідно зі штатним розкладом Префектури району, а також з відповідних преміальних виплат.

За узгодженням з Префектурою району, Місцева управа може, у грошовій та/або іншій формі, встановити для Шерифа, одноразові або на зазначений термін, додаткові преміальні заохочення, обумовлені результатами його діяльності.

88.6. Відкликання Шерифа до закінчення терміну його повноважень має відбуватися на загальних підставах (ст. 5.4 даної Конституції).

Стаття 89. Ради міст районної приналежності, селищ і сіл можуть дозволяти, за ініціативою мешканців, створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.

Зокрема, за ініціативою мешканців, у містах районної приналежності, селищах і селах можна створювати на громадських засадах Суди примирення для розгляду і залагодження побутових суперечок, конфліктних ситуацій, порушення моральних норм тощо.

До кожного Суду примирення у складі п’яти осіб, яких громадяни мають обирати під час виборів Шерифа, повинні входити:

— директор школи,

— медичний працівник,

— священик,

— депутат місцевої Ради,

— Шериф.

Головне завдання Судів примирення — ладнати міжлюдські стосунки, сприяти покращенню психологічного клімату і освоєнню громадянами правових та моральних норм мирного співіснування у місцевій громаді.

Стаття 90. Кожен факт порушення ст.ст.85, 86, 87, 88, 89 з боку службовців, котрі згідно із Посадовими інструкціями мають контролювати дотримання цих статей та відповідати за порушення норм визначених у цих статтях, карається обмеженням свободи з примусовим залученням до громадських робіт на строк від 1 до 2 років, з подальшою забороною працювати на державній службі.

Нагляд за дотриманням зазначених статей повинні здійснювати Міністр у справах адміністрації і самоврядування Української Республіки та Міністр справедливості України. Вони повинні контролювати визначення санкцій та їх застосування за кожне конкретне порушення відповідної статті та інформувати громадськість України про кожен факт порушення.

Публікуючи наведений фрагмент Конституції Громадянського Суспільства, редакція сподівається отримати відгуки читачів, котрі спробують «приміряти» на себе зазначені правові норми і положення.

Наперед просимо не турбуватися тих, хто вважає, що влада не захоче впровадження цих норм. Це зрозуміло й без дебатів.

Нині важливо не те, що зверху скине нам влада, а те, що ми самі повинні і маємо робити для гідної організації життя.

Революцію Гідності ще не закінчено!

Євген ҐОЛИБАРД