Імперіалістична Росія і росіяни ненавидять українців і хочуть мати свою Україну, за яку ведуть війну проти українського народу впродовж понад 350 років. Причому, прагнуть перемогти у цій війні “любой ценой”!

16 березня 2014 року в трьохмільйонному Донецьку п’ять тисяч мітингуючих росіян голими руками взяли штурмом прокуратуру і СБУ. Подібне відбувалось у Миколаєві, Запоріжжі, Луганську, Харкові... Так само починалося в Криму.

Агресивні виступи сепаратистів з новою силою відновились 9 квітня 2014 року.

І скрізь ті самі пропорції — якісь 2-3 відсотки населення під російськими прапорами ліквідують державні установи і державність України. А де інші 97 відсотків громадян? А вони законослухняно чекали, аж поки буде офіційна вказівка.

Отож надійшла офіційна вказівка здати зброю. Законослухняні — здали, “російськомовні” — озброїлись. Бо визначення “російськомовні” не має нічого спільного з мовою.

Можна надалі сперечатися стосовно слушності різних точок зору, які де-факто існують щодо українсько-російських стосунків. Можна розглядати ці стосунки в історичному аспекті й сучасності, оцінювати з точки зору науки чи пересічного громадянина, співати осанну єднанню слов’ян, спільним економічним, енергетичним, інформаційним, митним та іншим просторам задля протиставлення «імпєріалістічєской агрєсії Запада і США» і т. д., і т. п.

Але це ніяк не наближає нас до чесної, совісної відповіді на ряд гострих і актуальних запитань, на які повинна відповісти не лише Росія, її керівництво і, певною мірою, її народ – росіяни, а передовсім ми самі — українці. Відповісти й довершити справу діями, спрямованими на усвідомлення своєї гідності.

На разі, багато хто з українців ніяк не можуть усвідомити того очевидного факту, що росіяни — це зовсім не братній народ і що головним чинником агресії і окупації України військами РФ є ненависть росіян до незалежної України, до українців і до всього українського. 

У Криму відбувся перший етап повзучої антиукраїнської етнічної чистки, а зараз триває другий...

Євген ҐОЛИБАРД