Варто знати

Здоров’я створи сам!

Таку назву має навчальний курс, що викладається для студентів Київського університету Третього Віку на факультеті здорового способу життя.

У цьому незвичному навчальному закладі сприймають відоме гасло – «Кияни – передусім!» – не як політичну агітку, а як конкретний дороговказ для практичної діяльності. Бо воно є насправді актуальним, має всі підстави для існування у сфері організації столичного життя, сприяє виникненню ініціатив, що наповнюють це гасло реальним змістом.
Зокрема реально змістовним є двадцятигодинний лекційно-практичний курс самооздоровлення, що впродовж семестру викладають подружжя Євген і Ірена Ґолибардови на основі власного досвіду використання та удосконалення Системи оздоровлення Кацудзо Ніші.
Причому, йдеться не про самолікування, а власне про самооздоровлення і омолодження шляхом мобілізації власних психофізіологічних можливостей організму людини й їх гармонійного використання.
Од першого заняття студенти включаються в роботу над тілом, інтелектом і духом. Причому, у цій роботі немає жодної екзотики, містики чи якихось елементів нині модних тенденцій, якими дехто намагається заповнити вакуум, що утворився в системі охорони здоров’я.
В атмосфері взаємної довіри між викладачами і студентами (більшість яких вже перебуває у статечному віці й багато що бачили на своєму віку) відбувається планомірне освоєння практичних методів і прийомів авторегулювання життєво важливих процесів в організмі людини.
Подружжя Ґолибардови передають слухачам не книжну чи газетну інформацію, а лише такі знання і навички, які вони особисто опрацювали і підтвердили своїм багаторічним досвідом.
Досвідом організації щоденного життя, оздоровлення і омолодження.
Впродовж десяти занять, згідно із затвердженим чітким навчально-тематичним планом, студентам надається можливість (а для багатьох – вперше в житті) зрозуміти себе як досконало створену самодостатню систему, в якій Творець заклав все необхідне для щасливого існування на планеті Земля.
Тут варто звернути увагу на деякі фрагменти з тематичного плану, за яким відбувається інтелектуальне і психофізіологічне вдосконалення слухачів:
«Графік життя і динаміка вікових змін. Огляд сучасних шкіл і методів самооздоровлення. Традиційний (симптомно-локальний) і системний (причинно-цілісний) підходи до оцінки органічних можливостей людини в сфері оздоровлення.
Конструктивно-технологічна концепція К. Ніші: загальна схема уявлень, елементи, рушійні сили, параметри і пропорції в системі кровообігу.
Шість правил К. Ніші та розгляд їх практичного застосування. Сімейний досвід організації життя за принципом «Здоров’я створи сам!» (як готуємося до сну, як починаємо ранок, розпорядок дня і його дотримання, чим і коли харчуємося).
Дихальна профілактика серцево-судинних хвороб, фізіологічні графіки і контрольні таблиці. Інтелектуальний аспект організації життя».
І все це супроводжується наглядною демонстрацією методів, прийомів, процедур, що їх виконують подружжя викладачів, заохочуючи слухачів брати участь у цих оздоровчо-омолоджуючих вправах.
Слід зазначити, що ефект цієї дуже дієвої оздоровчо-омолоджуючої системи залежить виключно від праці людини над собою. Переконливе свідчення цьому – згадане подружжя.
Дивлячись на них, неможливо повірити ані в їх вік, ані в досить солідний набір діагнозів, не зважаючи на які вони ведуть повноцінне активне життя і виконують великий обсяг роботи у кількох напрямках діяльності.
Зрештою, про те, що основною причиною хвороб більшості людей у нашу напружену епоху є елементарні, банальні лінощі, черговий раз підтверджено практикою проведення занять за цим курсом.
Адже нажаль, багато хто звик бути лише слухачами.
Воно й зрозуміло: наші громадяни вже так багато разів розчаровувалися у різноманітних «чудодійних» системах оздоровлення, що й цього разу не приховували свого скептицизму. Мовляв, побачимо, послухаємо, що ви нам тут запропонуєте…
Такі слухачі також отримували задоволення від самих занять, але вони не супроводжували своє слухання конкретною роботою з власним тілом.
А тому, деякі зі студентів, коли вже «прослухали» весь курс та лише тоді усвідомили його практичну корисність, але не відпрацювали практичних навичок, – їх розгубленість на останньому занятті була очевидною.
Дехто з них мав досить кумедний (мало не дитячий, як на дорослих людей) вигляд, коли запитували: «Ой, а що нам тепер робити?!».
Натомість ті, хто од першого заняття включились в роботу і почали дотримуватися запропонованого режиму та виконувати рекомендовані вправи, ті  побачили очевидний позитивний результат, стали на шлях реального оздоровлення і відверто висловлювали свою радість.
У кожному разі, всі, кому довелось пройти цей курс були щиро вдячні викладачам-волонтерам Євгену і Ірені Ґолибардам та просили їх повернутись до цієї теми.

Стефан КОСТКА