Бог спочивав у серці…

Бог спочивав у серці
    й всесвіт,
проте всесвіт згасав,
повільно
перетворюючись в пісню
    Розуму Його,
в найнижчу із зірок.

Оповідаю вам велике здивування,
     майстри Еллади:
не варто піклуватися про побут,
що вислизає з рук.
Є дійсна Красота, 
      прихована по-під живою кров’ю.
Шматочок хліба є реальнішим
        ніж всесвіт,
наповнений і побутом, і Словом
пісня, котра як море заливає
імла від сонця 
виганяння Бога.

Святвечір Великодня 1966

Є така Ніч,
коли в молитвах 
          над могилою Твоєю,
ми найміцніше почуваємось, як Церква – 
ніч боротьби,
    яку ведуть в нас розпач і надія:
ця боротьба 
    ще накладається 
              на всі протистояння,
наповнює їх всі до глибини
(і всі вони – чи вже втрачають сенс?
 чи саме зараз його набирають?).
Обряд землі
                цієї Ночі досягає
свого початку.
Тисячу літ, як одна Ніч.
В молитвах
над могилою Твоєю.

Якщо любов…

Якщо любов найбільша – в простоті,
а прагнення – у тузі найпростіше,
тоді не дивина, що прагнув Бог,
щоб прийняли Його до серця найпростіші,
ті, котрі мають вибілену душу, 
а для любові не знаходять слів.

Коли Він Сам нас покохав
та простотою зчарував й убозтвом,
бідністю і сіном – 
Тоді Дитину брала Мати,
і колисала Його на руках 
та ніжки Йому окутувала
своїм плащем.

О диво, диво, диво!
Коли я Бога захищаю людяністю,
стаю захищений любов’ю, що від Нього;
захищений стражданнями Його.

Strona: [1] | [2] | [3] | [4] | [5] | [6]




[Kto MY jesteśmy? / Хто МИ такі?] [Szukajcie – znajdziecie / Шукайте – знайдете] [Schemat strony internetowej / Схема Інтернет–сторінки][Log In]
2018 © Wszelkie prawa zastrzeżone - Eugeniusz Gołybard