Неочевидна очевидність самоприниження

Слово ментальність – спосіб мислення – є головним для розуміння важливих цінностей в їх національному вимірі, позаяк всі суспільні хвороби народжуються і розвиваються в головах людей.

А отже лікування цих хвороб треба здійснювати за допомогою раціонального, позитивного налаштування громадян і усвідомлення ними їх відповідальності за власне мислення та його наслідки.

 

Тема національної гідності не нова, але чимдалі набуває більшої актуальності. З болем у душі, від початку 1990-х років, у численних публікаціях піднімав цю тему і подавав конкретні пропозиції, проте досі вони не мали належної підтримки.

Не отримали підтримки через зашкарублий спосіб мислення.

Почнемо з того, що Великий тлумачний словник сучасної української мови пропонує вісім словосполучень на основі прикметника національний: від поняття національна асамблея до національні меншини.

А от для поняття національна гідність не знайшлося місця у цьому солідному фоліанті, що вміщує 250 000 слів і словосполучень. Там є  національна гвардія, національний парк тощо, а національної гідності немає!

То про що ми можемо говорити стосовно національної гідності, якщо цього поняття немає навіть у словнику?!

І це при тому, що прикметник національний тут-таки розтлумачено як властивості, що відображають характерні особливості певної нації. Тобто словник не передбачає для української нації мати таку особливість, як національна гідність.

У цьому самому словнику слово гідність трактують як сукупність рис, що характеризують позитивні моральні якості. До цього додають пояснення, що гідність тісно пов’язана з усвідомленням власної значимості і відповідальності.

А отже, якщо окрема особа, особи чи навіть ціла нація не усвідомлюють  своєї цінності й не беруть на себе відповідальність, це означає, що вони не мають в собі позитивних моральних якостей(?).

На жаль, проблема не лише у словниковому фонді, а передусім – у ментальності. Іван, Петро, Степан, інші індивідууми пишуть себе з Великої Літери, а ціла нація – українці – з малої. Чи це логічно, чи сприяє самовизначенню і самоусвідомленню Нації?

Чому всі нації і народності Європи пишуть свої самоназви і назви інших націй з Великої Літери? Бо національна гідність починається з визначення та усвідомлення форми і змісту цього поняття.

Без цього усвідомлення можна надалі марно теревенити про меншовартість й, водночас, йти в Європу, самопринизливо називаючи себе з маленької літери і, відповідно, письмово поширюючи цю зневагу на інших...

Треба терміново припинити цей абсурд.

У цій шляхетній справі – справі відновлення національної гідності – не потрібні жодні дискусії на тему правопису. Пропоную з 1 вересня 2018 року писати Українців та всі назви інших націй і осіб з Великої Літери.

Виняток можна залишити хіба що для росіян, щоб не подалися до суду за втручання в їх правопис.

Зашкарубла ментальність має особливо небезпечні наслідки там, де вона вкорінилась у Національні Символи. Мені щоразу боляче ріжуть вухо слова “Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці”, тобто вороги (миленькі й гарненькі) випаруються самі собою. Тому нічого не робіть, а лише чекайте.

Я вже не кажу про музику, яка за ритмікою більше пасує до траурної урочистості, ніж до маршу, який має активізувати, мобілізувати і наповнити серце усвідомленням національної гідності.

“Ще не вмерла... ще нам... усміхнеться доля...” – ця мантра-обіцянка з посиланням на якусь ефемерну долю, що має от-от нам усміхнутись, є відвертим знущанням, розрахованим на дурнів.

І так триває вже упродовж чверті століття. І впродовж чверті століття я чую: “Гімн – святе!”

Люди добрі, святе – це те, що має в собі святість і поширює цю святість навколо. До всього святого приходять у покорі й отримують прощення, благодать, зцілення. Чи має такі позитивні властивості нинішній Гімн?

Чи має такі позитивні властивості нинішня Конституція, яка написана так, що дає можливість її не виконувати?

Зашкарубла ментальність вчорашніх та їх новітніх лукавих послідовників гальмує розвиток України – це правда, це факт. А заспокійливі пояснення про те, що молоді люди, котрі виїхали на Захід, повернуться й збудують нову Україну – це неправда.

Тільки ми самі збудуємо тут і сьогодні, якщо почнемо, нарешті, будувати. Начерк Проекту будівництва існує вже впродовж трьох років. У тому числі й нова Конституція, в якій перший куплет Гімну подано так:

 

Піднімаймо Україну,

Її славу й волю,

Щоб нам жодна вража сила

Не зламала долю.

Нумо, браття, до роботи

Дружно маєм стати,

Разом з Богом, зла супроти,

Щастя будувати!

 

Правда й те, що багато хто в Україні зневірився, опустив руки і не бачить перспективи. Тому давайте почнемо оновлювати поле нашої ментальності з тих “дрібниць”, які не потребують жодних інвестицій.

“Теорія Ейнштейна спочатку була трохи адекватнішою, ніж теорії, які вона ставила під сумнів й замість яких входила у світ. Але різниця в поясненнях призвела до глибшого розуміння довжини хвилі світла, що випромінював супутник Сіріуса й зміщення перигелію орбіти планети Меркурій.

На перший погляд, це нагадує просте переставлення філіжанок на обідньому столі, проте цей новий погляд на відомі речі підготував відкриття атомної енергії” (Основи технології системного мислення, с. 6).

Ох, як же нам не вистачає нових поглядів на відомі речі!

 Євген ҐОЛИБАРД

 





[Kto MY jesteśmy? / Хто МИ такі?] [Szukajcie – znajdziecie / Шукайте – знайдете] [Schemat strony internetowej / Схема Інтернет–сторінки][Log In]
2018 © Wszelkie prawa zastrzeżone - Eugeniusz Gołybard