Конституція Української Республіки

Проект за громадською ініціативою

(Тези до презентації видання)

 

– Чому ця Конституція є принципово новою?

– Чому ми називаємо цю Конституцію функціонально обумовленою?

– Чим ця Конституція солідарності відрізняється від попередніх Конституцій?

– Які основні характеристики цієї Конституції Української Республіки,  Конституції солідарності й справедливості?

 

Одразу треба зазначити, що ця Конституція солідарності принципово відрізняється від попередніх своїм змістом, спрямованістю і обов’язковістю використання в інтересах всіх громадян.

1. Ця Конституція є функціонально обумовленою, тому що всі правові норми, вміщені в її статтях, тісно пов’язані з відповідними функціями, зазначеними в Функціональній моделі управління державою і повинні бути закріплені за конкретними виконавцями (посадами) у формі Посадових інструкцій із зазначенням функціональних обов’язків виконавців.

Ця Конституція є функціонально обумовленою, бо вимагає від конкретних органів держави, посадових осіб, організацій і громадян виконання чітко визначених функцій в інтересах всієї Української Нації.

2. Як  Конституція солідарності, цей Основний Закон України закріплює у своїх статтях принцип спільності поглядів, інтересів, спільної та індивідуальної відповідальності громадян України за дії та/або бездіяльність, пов’язані з процесами державотворення і організацією життя на відповідних рівнях управління і адміністративно-територіального поділу України, незалежно від посад, національної, майнової, іншої приналежності.

Тобто в цю Конституцію закладено принцип взаємної відповідальності держави і суспільства, керівництва і громади, чиновника і громадянина.

3. На відміну від попередніх Конституцій, які були лише деклараціями про наміри і мали переважно парадний характер, Конституція солідарності є робочою збіркою юридичних норм, призначених для обов’язкового практичного застосування.

4. У Конституції чітко сформульовано вимоги, які суспільство ставить перед державними службовцями, політичними партіями, громадськими рганізаціями і громадянами. З цією метою, кожна стаття функціонально обумовленої Конституції солідарності складається з трьох частин:

— конституційна норма (вимога) стосовно функції, що має бути виконана відповідним органом, службовою чи іншою особою, зокрема громадянином;

— відповідальний орган (службовець) відповідальний за нагляд та контроль за дотриманням цієї норми;

— санкції, що накладаються за порушення зазначеної конституційної норми.

Саме завдяки такому зобов’язуючому підходу, Конституція стає насправді Основним Законом прямої дії, а отже, справжнім фундаментом законодавства і прикладом практичної реалізації головного правового документа держави.

5. Ця Конституція солідарності дає визначення принципових понять, що лежать в основі республіканського державного устрою і використовуються в процесі державотворення, а саме:

— республіка, тобто держава публічної (народної) влади;

— взаємна солідарна відповідальність, як умова солідарної системи державного устрою;

— Суспільний Постулат Солідарності;

— критерій суспільної діяльності кожного державного і недержавного органу, службовця, кожної посадової особи, кожного громадянина України;

— Гасло суспільної діяльності;

— Національна ідея, національне питання і мовне питання;

— ідеологія українського патріотизму;

— три Ідеали Української Нації: моральний, виховний, політичний*;

— поділ влади на чотири складові, незалежні у межах своєї компетенції: законодавчу, центральну виконавчу, самоврядну та судову;

— уточнення Державних символів Української Республіки;

— головні обов’язки-функції кожного громадянина Української Республіки;

— вимоги до політичних партій і громадських організацій.

 

*) Політичним ідеалом Української Нації повинен визнаватися такий оптимальний результат наукової, господарчої, культурно-освітньо-виховної та міжнародної діяльності державних органів, установ, підприємств і організацій всіх форм власності, громадських організацій та окремих громадян, коли:

1) рівень безробіття в Україні не перевищує 3 %,

2) рівень інфляції не перевищує 3 % на рік,

3) сукупний державний борг не перевищує річної суми дефіциту державного бюджету,

4) сальдо балансу зовнішньої торгівлі є позитивним,

5) українська мова повсякденно використовується всіма громадянами Української Республіки на всіх рівнях спілкування, в усіх сферах, галузях і сегментах суспільного інформаційного простору,

6) за рівнем доходів на душу населення Українська Республіка входить до першої десятки країн світу,

7) за середньою тривалістю життя громадян Україна входить до першої десятки країн світу,

8)            Україна повністю забезпечує себе необхідними джерелами енергії та сировини і не залежить від зовнішніх постачальників,

9) Збройні Сили Української Республіки та інші збройні формування визначені цією Конституцією, за патріотичної участі всїх громадян, здатні захистити незалежність, територіальну цілісність і суверенітет України,

10) за станом природного середовища і екологічними показниками Україна входить у десятку кращих країн світу,

11) за досягненнями своїх представників на турнірах, стадіонах і спортивних аренах Українська Республіка входить до десятки кращих країн світу,

12) Українська Республіка і Українці користуються заслуженим авторитетом у цілому світі.

 

6. У цій Конституції вперше чітко визначено устрій громадянського суспільства, що повинен мати трьохрівневу адміністративно-територіальну структуру, зазначено відповідні функції врядування на кожному рівні, з максимальною робочою деталізацією напрямків діяльності, обов’язків, повноважень, джерел фінансування і витрат.

7. У розділі “Основні функції держави” визначено функції відповідних органів у сферах: Оборона і безпека, Служба захисту конституційних прав громадян, Державний Комітет Контролю, Зовнішньополітичне відомство Української Республіки, Сфера виховання, освіти і науки, Господарча діяльність: планування, виробництво, фінанси, Паливно-енергетичний комплекс, Сфера оздоровлення і соціальної підтримки громадян, Сфера культури і національної спадщини.

У цьому розділі, так само як в інших, багато новацій. Зокрема у частині “Оборона і безпека” передбачено діяльність військових формувань територіальної оборони. У частині “Господарча діяльність: планування, виробництво, фінанси” визначено єдину податкову норму, у частині “Сфера оздоровлення і соціальної підтримки громадян” передбачено стимулювання самооздоровчої діяльності громадян тощо.

У частині “Служба захисту конституційних прав громадян” передбачено  зокрема що ця служба повинна виконувати, серед іншого, такі головні функції:

— досліджувати стан громадської безпеки, розробляти і впроваджувати ефективні методи та засоби збереження громадської безпеки в інтересах громадян, захисту їх прав і свобод;

— координувати діяльність Префектів поліції, надавати їм всебічну допомогу; всебічно підтримувати діяльність регіональної поліції, надавати її співробітникам (зокрема місцевим шерифам) кадрову, професійну і організаційну допомогу, зокрема у сфері профілактичної роботи та громадських зв’язків;

— з метою недопущення протиправних дій, вивчати психологічний клімат у місцевому середовищі, виконувати комплекс профілактичних заходів, зокрема серед підлітків та молоді тощо.

8. Розділ “Центральні органи управління державою” вміщує функції і норми діяльності Національних Законодавчих Зборів Української Республіки, Ради Міністрів Української Республіки та її Апарату, Президента Української Республіки та його Канцелярії.

Чітко визначено умови, що пред’являються до кандидатів на високі державні посади, зокрема на посаду Президента Української Республіки.

9. Розділ “Юстиція” вміщує норми діяльності й відповідальності Міністерства справедливості, Прокуратури, Судів і судочинства, а також  Конституційного Трибуналу Української Республіки.

 

Для кращого розуміння предмету, перед власне текстом Конституції вміщено короткий екскурс в історію конституційного процесу, починаючи од “Руської Правди” до першої Конституції незалежної України.

Автори Конституції Української Республіки сподіваються, що це видання буде сприйнято із розумінням і знайде підтримку широких верств суспільства.

 

У підготовці видання брали участь:

Євген Ґолибард — автор Конституції Української Республіки.

Олександр Ґнєдаш — менеджер проекту функціональної моделі, функціонально-вартісної діаграми й функціонально-технологічної організаційної структури України. 

Тарас Гринчак — опрацювання функціональної моделі в електронному варіанті.

Сергій Каденюк — участь у критичному опрацюванні тексту.

Віталій Корж — менеджер впровадження.

В роботі також брали участь Святослав Стеценко, Ірина Василик, Роман Ковальчук, Олег Мяльниця, Володимир Пархоменко.

Використано публікації Ігоря Вітика, Олександра Ґнєдаша, Євгена Ґолибарда, Сергія Каденюка,  Віталія Коржа, Олександра Мучника.

Використано окремі положення законодавства Республіки Польської.





[Kto MY jesteśmy? / Хто МИ такі?] [Szukajcie – znajdziecie / Шукайте – знайдете] [Schemat strony internetowej / Схема Інтернет–сторінки][Log In]
2017 © Wszelkie prawa zastrzeżone - Eugeniusz Gołybard